Як народити в Перинатальному: наш досвід

Автор: Дмитро Хомицький. Рубрика: Новини.

perinatal

В цієї статті я розкажу про наш з дружиною особистий досвід пологів в Обласному перинатальному центрі міста Рівне. Я відповім на головні питання які виникають у мешканця Здолбунова: чи можна здолбунівчанам народжувати в Перинатальному, чи треба домовлятися, чи можна бути присутнім на пологах, які ціни і скільки платити, відношення персоналу до вагітної. 

Передісторія.

Отже, почну з самого початку. У здолбунівських вагітних жінок є вибір: народжувати в пологовому відділенні Здолбунівської ЦРЛ або народжувати в Обласному перинатальному центрі м. Рівне. Останній суперсучасний пологовий будинок який відкрився 26.02.2013 і в якому віддають перевагу вагітним з області.

Ми з дружиною попитали знайомих, пошукали відгуки в Інтернеті, зважили всі за і проти, і обрали місцем народження Рівненський обласний перинатальний центр.

В Інтернеті ми не знайшли відгуків здолбунівчан які народжували в цьому закладі. Тому щоб переконатися чи можна здолбунівчанам народжувати в Перинатальному ми відвідали його і поспілкувалися з жіночками працівниками. Нам повідомили що Обласний перинатальний центр збудований насамперед для мешканців області, яким тут надають перевагу при надходженні. Тому ніяких проблем у мешканців м. Здолбунів не буде. Також, нам видали список речей які потрібно мати з собою.

Тепер ми вирішили знайти відповідь з яким лікарем з Перинатального треба домовлятися і чи треба це взагалі робити, адже це мабуть найголовніше питання у будь якої сім’ї перед пологами. Ми перечитали одне з найпотужніших джерел відгуків на пологові будинки Рівного і вирішили що оптимальним варіантом буде НЕ ДОМОВЛЯТИСЬ НІ З КИМ, а пологи добре прийме будь який черговий лікар.

Час настав.

В назначений час, коли відійшли води, а було це о 2:00 ночі, ми зібрали речі і подзвонили в здолбунівське таксі 0365224404, яке мені порадили вконтакті. На диво таксі приїхало через 5 хвилин, моя окрема подяка водію Юрію за те що доставив нас спокійно і швидко.

В приймальню для породіль ми потрапили близько 3:00 ночі. Дружину оформили, потім черговий лікар провела попередній огляд і разом нас повели в окрему кімнату пологів.

Кімната пологів виглядає дуже сучасно, купа різної апаратури і обладнання. Також був стіл, 2 стільця, холодильник і невеличкий диван поряд для присутніх на пологах. Як ми зрозуміли присутніми перед пологами можуть бути будь які члени сім’ї або батьки породілля.

Ще в кімнаті була шведська стінка, великий м’яч і ходунки для опори. Все це сприяє швидкому розкриттю матки і всього що там треба. Тому не ігноруйте, питайте як користуватись у акушерок і лікарів.

Кімната пологів в Рівненському перинатальному центрі Великий м'яч для вагітних

Ну і звичайно, всередині приміщення в коридорчику був туалет і душова кабінка.

Туалет і душова кабінка в кімнаті пологів

Як ви бачите, всі умови для комфортного народження дитини присутні.

Пологи.

Перша вагітність дуже складна і пологи можуть тривати дуже довго. Перейми які розширюють таз будуть виснажувати жінку, вона буде дуже мучитися і не кожен чоловік зможе витримати це. Але дружині дуже потрібна ваша підтримка і присутність, навіть якщо ви нічого не можете зробити.

Аркуш на якому я фіксував перейми і довжину

Ми з дружиною боролися всю ніч. Періодично, раз або декілька разів на годину до нас заходила черговий лікар, міряла серцебиття дитини і давала поради як ефективніше переносити перейми. Заходили також акушерки і медсестри, які готували вагітну до пологів.

Вранці коли вже почалась нова зміна, до нас стали заходити набагато частіше, а дві акушерки майже завжди були присутні і дуже допомагали дружині коли прийшов час тужитися. Ефективність цього процесу дуже залежить від фізичної підготовки жінки, особливо чи накачаний прес. Тому, я раджу не нехтувати такими вправами.

Народження.

Ближче до обіду ми вже тужилися більше години, дружина були виснажена, але не здавалася. Раптом в пологову кімнату просто увірвався великий і суворий чоловяга, як з’ясувалося згодом це був Степан Лічнер.

Степан Лічнер в Обласному перинатальному центрі

За ним вбігла ціла команда лікарів, акушерок, медсестер і інтернів, через що в кімнаті стало тесно. Своїм командним голосом він одразу привів всіх в бойовий порядок і почав роздавати команди. Моєї дружині була зроблена місцева анестезія і надріз, після чого одразу після перейми з’явилася головка моєї доньки, а потім і вся вона з’явилася на цей світ. Одразу доньку підхопили декілька акушерок, почали вичищати, а дружину в цей час вже зашивали. Пан Степан зафіксував час народження 12:15, через 5 хвилин доньку вже поклали біля мами.

На жаль, я не запам’ятав всіх хто брав участь в цих 15 хвилинах, щоб скористатися і подякувати в цієї статті. Просто дуже багато було емоцій, адже я бачив весь процес від початку до щасливого кінця.

Насправді, я очікував чогось страшнішого від присутності на пологах. Але все виявилось якось набагато простіше і не так як в кіно.

Я не жалію що це зробив, і моя дружина теж не жаліє що я був присутній. Вона вважає що я дуже допоміг їй.

Перші 3 години життя після пологів.

Через 15 хвилин після народження дитини, мене попросили з кімнати. Я побіг в коридор де вже з мамою ми почали дзвонити рідним, що дружина нарешті народила.

Через півгодини ми вже повернулися назад в кімнату пологів де акушерка вже допомагала дружині годувати груддю доньку.

Потім ми узнали що команда яку очолював Степан Лічнер, перед нам встигла прийняти пологи у породіллі яка народила вже 5 дитину, вагою 5 кг! Сім’я була з віруючих (штунди) і пологи звичайно були складні, при таких то розмірах плоду. Що цікаво, чоловік був проти кесаревого, адже Бог це не планував і не задумував. Але схоже прогрес переміг релігійне мракобісся, великий хлопчик народився без пошкоджень і мама залишилася без серйозних травм. Ну ось спіймав кураж, вся ця процесія лікарів і перейшла до нас в кімнату.

Поки готували місце і кімнату для дружини з дитиною, вона встигла навіть пообідати. Педіатр заповнила антропометричні дані доньки. А я встиг збігати за ліками і засобами яких не вистачало.

Ближче до 17:00 нарешті кімната була готова, і дружину з дитиною повезли на каталці в ліфт, а я поніс всі речі в сумках.

Ось приблизно як виглядає кімната.

Кімната в Перинатальному

2 ліжка, 2 тумбочки, 2 пеленального стола, умивальник, холодильник, стіл і 2 стільця. Також був телевізор без пульта, але його так і ніхто не дивився, не було часу. В тамбурі був туалет з душовою кабінкою і умивальником.

Одразу після заселення, прийшла чергова акушерка і провела невеличкий інструктаж як поводити себе з дитиною, що можна їсти що ні, як користуватися комутаторами-селекторами для зв’язку з черговим постом.

Після неї одразу ж працівники привезли вечерю.

Потім заходила педіатр, інші лікарі, всі спеціалісти різного профілю. Це було дуже добре, адже я думав що зараз про нас всі забудуть.

Отже, ввечері о 19:00 я з чистою совістю поїхав додому відпочивати.

Після пологів і виписка.

На відміну від радянських часів коли після пологів жінку тримали тиждень а то і більше, зараз, якщо немає ускладнень, жінку виписують через 2-3 дня.

Найголовніші проблеми з якими зіткнеться молода мама, це годування дитини і пошкодження грудей після перших днів годування. Тому обов’язково перепитайте як правильно це робити, уважно слухайте лікарів. Якщо соски будуть дуже пошкоджені або вразливі вам порадять силіконові накладки на соски, які в таких випадках просто врятують молоду маму.

Відношення чергових акушерок і лікарів до молодих мам дуже хороше, всі були ввічливі і доброзичливі, дуже допомагали в будь який час доби.

На другий день нашої доньці зробили щеплення від туберкульозу. Оформили всі документи для виписки.

Також в цей день збирали благодійні внески, 150 грн. з мешканців Рівненської області і 250 грн. з мешканців м. Рівне.

Якщо у мами і дитини немає ніяких серйозних проблем, на 2 день вас виписують.

Після того як ми зібрали речі нас провели у виписну кімнату, де записали наші контактні дані і запропонували платні послуги фото і відеозйомки, від яких ми відмовилися.

Парадний вихід був відкритий, ми скромно покинули Обласний перинатальний центр, зфоткалися на пам’ять біля пам’ятника мамі з дитиною і сіли в таксі, яке нас швидко довезло в Здолбунів.

Підсумки.

Останнє питання, на яке я дам відповідь це гроші.

НІХТО У НАС ГРОШІ НЕ ВИМАГАВ за весь час перебування в Рівненському обласному перинатальному центрі.

Ми віддячили особисто всім хто на нашу думку заслуговував і стільки скільки змогли.

Можливо когось забули, але я думаю на небі всім зарахується.

Отже, які висновки з нашого досвіду:

  • Мешканці Здолбунова можуть народжувати в Рівненському обласному перинатальному центрі
  • Домовлятися заздалегідь з лікарем не має сенсу, адже черговий лікар все рівно зробить свою роботу на відмінно
  • Бути присутнім на пологах дозволяється, чоловіки дуже добре підтримують породілль
  • Відношення персоналу в Перинатальному на найвищому рівні
  • Як віддячити лікарям кожен вирішує сам, ніхто з вас гроші вимагати не буде

Tags: ,


Схожі статті:
  • Алексей Белоус

    Я б хотів додати від себе раду (так як я теж брав участь у появі мого сина на світ) – жінці що родить потрібно правильно вміти дихати (коли людині боляче вона напружується і починає дихати переривчасто і від цього ще більше напружується і від цього ще більше болить-треба розірвати це коло) є кілька технік дихання (при переймах це одна техніка, при потугах інша і про це знають окушери і лікарі або на курсах з підготовки до пологів) так що не заважає поцікавитися і потренуватися перед пологами і ще масаж поперекової області-це нам дуже допомогло при переймах. Дружина була дуже вдячна за мою підтримку на пологах.

  • Катерина

    Діма, мене не спитав)) Якраз я 14 років тому у 1999-му народжувала там. Можу сказати, що відношення не змінилося – таке ж професійне. Грошей і тоді не вимагали . Тому ми вже постфактум дякували. Так що до твоїх рекомендацій я також приєднуюсь.

  • polyova

    Діма, вітаю щиро з донечкою! Як назвали?

    Религійне мракобісся віруючих мене теж завжди вражало – з цим часто стикаєшся за час вагітності чи перебування в роддомі. Вони запросто можуть принести жінку в жертву заради своїх принципів, а можуть навіть разом з немовлям. Лікарів це бісить – такі дурні люди! Погана річ цей фанатизм.

    Я в цьому пологовому будинку народжувала Ангелінку свою.

  • Серж

    Сказочники ви ребята.Якщо ще лікарі там є професіні, то інші по типу медсестри не можуть капельницю професійно поставити неговорячи про інше. А про гроші вам скажу брешіть та незабрехуйтесь,якщо після пологів незаплатите то відчуєте всю сучасність технічну цього закладу но ніяк не людську увагу зі сторони лікарів.Хапуги там!!! Не бояться ні бога ні чорта, ні війни, цинічні тваринки…..

© 2012-2017 Дмитро Хомицький. Усі права захищені.