Як народити в Перинатальному: наш досвід

Автор: Дмитро Хомицький. Рубрика: Новини.

perinatal

В цієї статті я розкажу про наш з дружиною особистий досвід пологів в Обласному перинатальному центрі міста Рівне. Я відповім на головні питання які виникають у мешканця Здолбунова: чи можна здолбунівчанам народжувати в Перинатальному, чи треба домовлятися, чи можна бути присутнім на пологах, які ціни і скільки платити, відношення персоналу до вагітної. 

Передісторія.

Отже, почну з самого початку. У здолбунівських вагітних жінок є вибір: народжувати в пологовому відділенні Здолбунівської ЦРЛ або народжувати в Обласному перинатальному центрі м. Рівне. Останній суперсучасний пологовий будинок який відкрився 26.02.2013 і в якому віддають перевагу вагітним з області.

Ми з дружиною попитали знайомих, пошукали відгуки в Інтернеті, зважили всі за і проти, і обрали місцем народження Рівненський обласний перинатальний центр.

В Інтернеті ми не знайшли відгуків здолбунівчан які народжували в цьому закладі. Тому щоб переконатися чи можна здолбунівчанам народжувати в Перинатальному ми відвідали його і поспілкувалися з жіночками працівниками. Нам повідомили що Обласний перинатальний центр збудований насамперед для мешканців області, яким тут надають перевагу при надходженні. Тому ніяких проблем у мешканців м. Здолбунів не буде. Також, нам видали список речей які потрібно мати з собою.

Тепер ми вирішили знайти відповідь з яким лікарем з Перинатального треба домовлятися і чи треба це взагалі робити, адже це мабуть найголовніше питання у будь якої сім’ї перед пологами. Ми перечитали одне з найпотужніших джерел відгуків на пологові будинки Рівного і вирішили що оптимальним варіантом буде НЕ ДОМОВЛЯТИСЬ НІ З КИМ, а пологи добре прийме будь який черговий лікар.

Час настав.

В назначений час, коли відійшли води, а було це о 2:00 ночі, ми зібрали речі і подзвонили в здолбунівське таксі 0365224404, яке мені порадили вконтакті. На диво таксі приїхало через 5 хвилин, моя окрема подяка водію Юрію за те що доставив нас спокійно і швидко.

В приймальню для породіль ми потрапили близько 3:00 ночі. Дружину оформили, потім черговий лікар провела попередній огляд і разом нас повели в окрему кімнату пологів.

Кімната пологів виглядає дуже сучасно, купа різної апаратури і обладнання. Також був стіл, 2 стільця, холодильник і невеличкий диван поряд для присутніх на пологах. Як ми зрозуміли присутніми перед пологами можуть бути будь які члени сім’ї або батьки породілля.

Ще в кімнаті була шведська стінка, великий м’яч і ходунки для опори. Все це сприяє швидкому розкриттю матки і всього що там треба. Тому не ігноруйте, питайте як користуватись у акушерок і лікарів.

Кімната пологів в Рівненському перинатальному центрі Великий м'яч для вагітних

Ну і звичайно, всередині приміщення в коридорчику був туалет і душова кабінка.

Туалет і душова кабінка в кімнаті пологів

Як ви бачите, всі умови для комфортного народження дитини присутні.

Пологи.

Перша вагітність дуже складна і пологи можуть тривати дуже довго. Перейми які розширюють таз будуть виснажувати жінку, вона буде дуже мучитися і не кожен чоловік зможе витримати це. Але дружині дуже потрібна ваша підтримка і присутність, навіть якщо ви нічого не можете зробити.

Аркуш на якому я фіксував перейми і довжину

Ми з дружиною боролися всю ніч. Періодично, раз або декілька разів на годину до нас заходила черговий лікар, міряла серцебиття дитини і давала поради як ефективніше переносити перейми. Заходили також акушерки і медсестри, які готували вагітну до пологів.

Вранці коли вже почалась нова зміна, до нас стали заходити набагато частіше, а дві акушерки майже завжди були присутні і дуже допомагали дружині коли прийшов час тужитися. Ефективність цього процесу дуже залежить від фізичної підготовки жінки, особливо чи накачаний прес. Тому, я раджу не нехтувати такими вправами.

Народження.

Ближче до обіду ми вже тужилися більше години, дружина були виснажена, але не здавалася. Раптом в пологову кімнату просто увірвався великий і суворий чоловяга, як з’ясувалося згодом це був Степан Лічнер.

Степан Лічнер в Обласному перинатальному центрі

За ним вбігла ціла команда лікарів, акушерок, медсестер і інтернів, через що в кімнаті стало тесно. Своїм командним голосом він одразу привів всіх в бойовий порядок і почав роздавати команди. Моєї дружині була зроблена місцева анестезія і надріз, після чого одразу після перейми з’явилася головка моєї доньки, а потім і вся вона з’явилася на цей світ. Одразу доньку підхопили декілька акушерок, почали вичищати, а дружину в цей час вже зашивали. Пан Степан зафіксував час народження 12:15, через 5 хвилин доньку вже поклали біля мами.

На жаль, я не запам’ятав всіх хто брав участь в цих 15 хвилинах, щоб скористатися і подякувати в цієї статті. Просто дуже багато було емоцій, адже я бачив весь процес від початку до щасливого кінця.

Насправді, я очікував чогось страшнішого від присутності на пологах. Але все виявилось якось набагато простіше і не так як в кіно.

Я не жалію що це зробив, і моя дружина теж не жаліє що я був присутній. Вона вважає що я дуже допоміг їй.

Перші 3 години життя після пологів.

Через 15 хвилин після народження дитини, мене попросили з кімнати. Я побіг в коридор де вже з мамою ми почали дзвонити рідним, що дружина нарешті народила.

Через півгодини ми вже повернулися назад в кімнату пологів де акушерка вже допомагала дружині годувати груддю доньку.

Потім ми узнали що команда яку очолював Степан Лічнер, перед нам встигла прийняти пологи у породіллі яка народила вже 5 дитину, вагою 5 кг! Сім’я була з віруючих (штунди) і пологи звичайно були складні, при таких то розмірах плоду. Що цікаво, чоловік був проти кесаревого, адже Бог це не планував і не задумував. Але схоже прогрес переміг релігійне мракобісся, великий хлопчик народився без пошкоджень і мама залишилася без серйозних травм. Ну ось спіймав кураж, вся ця процесія лікарів і перейшла до нас в кімнату.

Поки готували місце і кімнату для дружини з дитиною, вона встигла навіть пообідати. Педіатр заповнила антропометричні дані доньки. А я встиг збігати за ліками і засобами яких не вистачало.

Ближче до 17:00 нарешті кімната була готова, і дружину з дитиною повезли на каталці в ліфт, а я поніс всі речі в сумках.

Ось приблизно як виглядає кімната.

Кімната в Перинатальному

2 ліжка, 2 тумбочки, 2 пеленального стола, умивальник, холодильник, стіл і 2 стільця. Також був телевізор без пульта, але його так і ніхто не дивився, не було часу. В тамбурі був туалет з душовою кабінкою і умивальником.

Одразу після заселення, прийшла чергова акушерка і провела невеличкий інструктаж як поводити себе з дитиною, що можна їсти що ні, як користуватися комутаторами-селекторами для зв’язку з черговим постом.

Після неї одразу ж працівники привезли вечерю.

Потім заходила педіатр, інші лікарі, всі спеціалісти різного профілю. Це було дуже добре, адже я думав що зараз про нас всі забудуть.

Отже, ввечері о 19:00 я з чистою совістю поїхав додому відпочивати.

Після пологів і виписка.

На відміну від радянських часів коли після пологів жінку тримали тиждень а то і більше, зараз, якщо немає ускладнень, жінку виписують через 2-3 дня.

Найголовніші проблеми з якими зіткнеться молода мама, це годування дитини і пошкодження грудей після перших днів годування. Тому обов’язково перепитайте як правильно це робити, уважно слухайте лікарів. Якщо соски будуть дуже пошкоджені або вразливі вам порадять силіконові накладки на соски, які в таких випадках просто врятують молоду маму.

Відношення чергових акушерок і лікарів до молодих мам дуже хороше, всі були ввічливі і доброзичливі, дуже допомагали в будь який час доби.

На другий день нашої доньці зробили щеплення від туберкульозу. Оформили всі документи для виписки.

Також в цей день збирали благодійні внески, 150 грн. з мешканців Рівненської області і 250 грн. з мешканців м. Рівне.

Якщо у мами і дитини немає ніяких серйозних проблем, на 2 день вас виписують.

Після того як ми зібрали речі нас провели у виписну кімнату, де записали наші контактні дані і запропонували платні послуги фото і відеозйомки, від яких ми відмовилися.

Парадний вихід був відкритий, ми скромно покинули Обласний перинатальний центр, зфоткалися на пам’ять біля пам’ятника мамі з дитиною і сіли в таксі, яке нас швидко довезло в Здолбунів.

Підсумки.

Останнє питання, на яке я дам відповідь це гроші.

НІХТО У НАС ГРОШІ НЕ ВИМАГАВ за весь час перебування в Рівненському обласному перинатальному центрі.

Ми віддячили особисто всім хто на нашу думку заслуговував і стільки скільки змогли.

Можливо когось забули, але я думаю на небі всім зарахується.

Отже, які висновки з нашого досвіду:

  • Мешканці Здолбунова можуть народжувати в Рівненському обласному перинатальному центрі
  • Домовлятися заздалегідь з лікарем не має сенсу, адже черговий лікар все рівно зробить свою роботу на відмінно
  • Бути присутнім на пологах дозволяється, чоловіки дуже добре підтримують породілль
  • Відношення персоналу в Перинатальному на найвищому рівні
  • Як віддячити лікарям кожен вирішує сам, ніхто з вас гроші вимагати не буде

Tags: ,


Схожі статті:
© 2012-2017 Дмитро Хомицький. Усі права захищені.