Мови у моєму житті

Автор: Дмитро Хомицький. Рубрика: Моє життя.

Мови у моєму житті

Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина.

невідомий автор

За свої понад 30 років життя, виявляється, я вивчав багато мов. Якась з них стала рідною, а якась другою рідною, якісь вчив тільки в школі і університеті, якісь вчив цілеспрямовано і за бажанням. Не можу стверджувати, що опанував більшість з них, я не є поліглотом. Але з впевненістю можу сказати, що успішно вивчення мови залежить від бажання і сили волі людини. 

Отже, коротко розповім про всі мови, які мені довелось вивчати. Зараз їх 5:

1. Російська.

2. Англійська.

3. Молдовська (румунська).

4. Українська.

5. Польська.

Російська мова

“Русский язык” це моя рідна мова. Перша мова, яку я вивчив і на якій розмовляю більшу частину свого життя. Вчив її в школі, коледжі і на першому курсі універу, коли жив в Тирасполі. Звичайно і щодня розмовляв нею. Більшість знань і навичок я отримав саме на цій мові. Також, російська мова – це основна мова з якою я стикаюсь по роботі. Тому, мабуть, мені важко вдосконалювати другу рідну мову – українську.

Російська мова

Англійська мова

English language – перша іноземна мова яку я почав вивчати в школі. Це був початок 90-х, англійська мова стала потрапляти до нас через телебачення: мультики, фільми, відеокліпи. Як і більшість учнів, у школі ми не горіли бажанням вчити англійську. Здавалось, що вона нам не знадобиться в майбутньому, Америка була десь там дуже далеко, і вистачить вміння трохи читати і писати.

Але з приходом комп’ютерів і інтернету в наше життя, на початку 2000-х, ми потрохи стали вивчати технічні терміни і поняття. Мабуть, англійську мови ми вивчали навіть більше ніж російську – школа, коледж, університет. Але так і не вивчили. Можливо через брак практики, можливо через власну лінь і байдужість.

Англійська мова

Молдовська (румунська) мова

У 1992 року, після завершення активної фази “Придністровського конфлікту” в Тирасполі, як столиці новоствореної “Придністровської Молдавської Республікі“, більшість адекватних громадян зрозуміли, що треба вчити молдовську мову – мову “потенційного ворога” і “ймовірного окупанта”, так само як в СРСР вчили німецьку мову під час 2 світової війни.

Ще одна особливість подій того часу, коли у Молдові до влади прийшли націоналісти, вони вважали що молдовський народ це румуні, а молдовська мова – діалект румунської, приблизно так само як більшість росіян вважає що українці це росіяни, а українська мова – діалект російської.  Детальніше, чому було саме так, читайте у вікіпедії.

Я пам’ятаю, як у нас вдома з’явилась купа підручників і словників румунської (молдовської) мови. У школі одразу з’явився предмет “limba moldovenească“. Чому саме молдовська, а не румунська? Влада ПМР не визнала молдован румунами, томи у нашому регіоні збереглось поняття “молдовська мова”, крім того в радянському варіанті – на кирилиці! Ми були єдині у світі хто користувався саме таким варіантом мови, мало того, вона була в республіці державною, на рівні з російською і українською.

Так от, в школі, коледжі і 1 курсі університету я вивчав саме таку молдовську мову, кирилицею. Шкода, тільки, знання мої ніде не знадобилися. Коли мені доводилося бувати в Молдові (Нові Анени, Кишинів) я спокійно спілкувався російською мовою і ніколи не було з цим проблем.

Limba noastră («Наша Мова») — пісня, яка стала у 1994 році національним гімном Республіки Молдова.

Українська мова

Українську мова прийшла у моє життя у кінці 2009 року, коли я познайомився зі своєю майбутньою дружиною Катериною. Я прийняв рішення переїхати на постійне місце проживання в Україну. Тому “Перекладач Google” став моїм постійним супутником у спілкуванні по Skype з Катею. У зв’язку з відсутністю розмовної практики, читати і писати я вивчився набагато раніше ніж розмовляти. Тим не менш, восени 2010 року, коли я приїхав в україномовний Здолбунів, мені вистачило елементарного набору слів, для того щоб щось купити в магазині або попросити зупинитися маршрутку на зупинці. Вже протягом року життя в україномовному середовищі, мій словниковий запас значно поповнився і мені вже не завжди було треба задумуватися перед відповіддю співрозмовнику.

Але, зараз після 4 років життя, я не можу сказати, що українську мову знаю добре. Робить свою справу російськомовна робота, російськомовні знання, вуличний суржик і ще багацько різних факторів. Тому, я вважаю, що ще треба багато вдосконалювати свою майстерність розмови і словниковий запас, своєї другої рідної мови.

Польська мова

Język polski – це одна з моїх мрій, яку я вирішив здійснити. Чому саме польську? Польща це найближчий європейський сусід України, моє коріння виявляється звідти (там народились і жили мої дід і прадід), а також це перспективне місце для праці і побудови своєї кар’єри. Як колись, я мріяв переїхати з невизнаної республіки в нормальну країну на історичну батьківщину, так і тепер я мрію потрапити в цивілізований європейський світ, де є моє коріння, де я хочу щоб виросли і жили мої діти. Адже, надії на Європейське майбутнє України щодня розбиваються о тупість і байдужість  українців, достатньо вийти на вулицю або почитати новини.

19.08.2014 – я почав вивчати мову з приватним репетитором і на сьогодні вже відбулось 20 занять. І у мене вже є блог польською. Насправді, це дуже незвично і цікаво вивчати невідому мову, яку чув навіть менше ніж англійську. Дуже цікаво, узнати взагалі про свої здібності вивчати мови. Ніколи не вважав себе поліглотом, але виявляється це не так важко як здавалось.

Język polski

Отже, це були 5 мов з якими я зустрівся у своєму житті. Виявляється їх не так мало, як я думав:). На жаль, не всі вони активно використовуються мною. Одні я вже знаю непогано, інші ще потрібно багато вдосконалювати. Головне, я вважаю, не зупинятися і активно розвивати свої skills!

Розвивай свої вміння!

Tags:


Схожі статті:
© 2012-2017 Дмитро Хомицький. Усі права захищені.