Блог мобілізованого офіцера: 3 місяці служби

Автор: Дмитро Хомицький. Рубрика: Мобілізація.

rp_37714_14207016172.jpg

Насправді, чим дальше служба, тим все ближче одна правда життя – “є що згадати, немає що розказати”. Тим не менш, у мене вийшло накалякати черговий запис в блог. На цей раз все що стосується мобілізації і мобілізованих. 

Добровольці 4 хвилі мобілізації

Ще під час навчання в учебці, я дізнався що серед мобілізованих присутні добровольці. Ні, це не ті добровольці, що служать у добровольчих батальйонах, по типу «Донбас» або там «ДУК». Це виявляється звичайні люди, які дізналися про 4 хвилю мобілізації і прийшли у військкомати, щоб отримати повістку. Як правило це люди віком 50+, або патріотично налаштована молодь 25+. Перші, як правило небайдужі чоловіки, які вже побачили життя, мають дорослих дітей, а деякі навіть онуків. Вони пояснюють своє рішення мобілізуватись тим, що не можуть дивитися, як гинуть молоді хлопці, адже вони не бачили толком життя. Також багато чоловіків, які прийшли з метою помсти, у когось син загинув влітку 2014, у когось родич, у когось друг. Другі, молоді хлопці, це останні залишки патріотів які не встигли мобілізуватись в перші 3 хвилі. Хтось свідомий і ідейний, хтось поховав загиблого друга, хтось рветься до друзів на передку…

Коли у мене питають, чому я не відкосив, нафіга тобі це все треба, я починаю відчувати що існує також 3 різновид «мобілізованих добровольців» – ті хто отримав повістку і просто прийшов до військкомату. Такі не скиглять, не вимагають, просто служать і намагаються чимось допомогти, і не бути баластом.

Алкаші-аватари 4 хвилі мобілізації

Мабуть всі вже про них чули і бачили по новинах на ТБ. Особисто я з ними стикався і на Яворівському полігоні, і на пересильному пункті в Житомирі, і навіть в зоні АТО вони примудрилися не змінити свій образ життя. Я навіть дійшов висновку, що «аватари» з Рівненського полігону більш адекватні, ніж з Яворівського.

Взагалі все це дуже сумно, прикро і неприємно. На жаль, це зріз нашого суспільства. Я боюся, що люди на гражданці, в містах, в маршрутках, на вокзалах, надивляться на цих п’яниць мобілізованих у військовій формі і зовсім розчаруються в нас. Це зовсім не ті солдати, яких показують в соціальних роликах по ТБ.

Мобілізовані і волонтерська допомога

Особисто мене вже дратують деякі речі. Я маю на увазі всю цю шумиху і прискіпливе відношення волонтерів до мобілізованих. Забагато уваги до них, я вважаю. Адже є хлопці на передку, які постійно під обстрілами, в окопах, в складних умовах тримають оборону, і які потребують максимальної допомоги. А тут вчорашні гражданські, вимагають щоб їх оділи, обули, накормили. Хоча їм цілком достатньо того що вони отримують на полігоні.

Наприклад, хлопці з Рівненського полігону розповідали, як волонтери їм привозили каремати, спальники, аптечки, а алконавти з радістю все це брали і несли у сусіднє сіло і обмінювали на горілку. Або там поширена практика, коли мобілізованому тільки прийшла повістка, і йому всім сілом або заводом, збирають гроші на бронежилет, каску і різні тактичні шмотки, хоча більшість з мобілізованих навіть не побачать передову.

Ще один приклад зловживання допомогою волонтерів, це такий собі жлобизм, коли військові не задіяні на передку, вимагають собі різні дорогі шмотки і обладунки, наприклад берці за 10000 гривень, або там тактичні окуляри за 4000 гривень.

Зарплата мобілізованого офіцера

Сьогодні – 08.05.2015, я нарешті отримав свою першу (після учебки) зарплату в нашої бригаді. Так вийшло, що мій ідентифікаційний код десь загубили, і мені не було нараховано ЗП ні в березні за 17 діб, ні в квітні за весь місяць.

І ось тільки в травні, мені прийшли одразу 3 смскі щодо нарахування:

  • 3147.25 грн.
  • 4514.23 грн.
  • 578.84 грн.

Все разом це – 8240,32 грн. (€319)

Як я розумію, це сума яку я отримав за 1.5 місяця, будучі в зоні АТО.

Отже, мені залишилося 272 днів до демобілізації. Детальніше, про будні мобілізованого офіцера читайте у моєму фейсбуці.


Схожі статті:
© 2012-2017 Дмитро Хомицький. Усі права захищені.